Автор: юрист БФ “Support Kherson” Євгеній Пирожок
На період воєнного стану не було застосовано жодного мораторію на примусове виконання рішень, тому кількість консультацій з цього приводу нестримно зростає.
Відповідаємо на найпоширеніші питання:
«Мені подзвонили та сказали, що арештують мої картки негайно, якщо я пропущу черговий платіж»
Арешт на майно боржника може бути накладено лише виконавцем після відкриття виконавчого провадження. Це можливо лише після того як стягувач (банк, або інша особа) отримає рішення суду та виконавчий документ про стягнення заборгованості з Вас, та звернеться до виконавчої служби для примусового виконання.
Зазвичай цей процес може тривати від пів року і більше.
Кредитор, банк, або фінансова компанія, самостійно арештовувати рахунки не можуть
«Якщо я переїду до іншого міста, це вирішить мою проблему, хоча б на певний час?»
Зміна місця проживання або зняття з реєстрації не вирішує питання щодо арешту або зняття арешту.
«Я отримую допомогу від держави та соціальну допомогу, що буде з цими коштами?»
За загальним правилом не підлягають арешту кошти, які перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.
Тобто банк не має права арештовувати:
- зарплатні рахунки;
- пенсійні рахунки;
- картки для виплат стипендії;
- рахунки для виплат соціальної допомоги та інших соцвиплат;
- картки на виплату коштів на дітей.
Але питання в тому, що законодавець не забезпечив відкриття рахунків зі спеціальним режимом використання для фізичних осіб для отримання захищених державою доходів. Тому захищені кошти попадаючи на незахищений звичайний рахунок, арештовуються виконавцем. Але в такий ситуації, боржник має право звернутися до виконавця з відповідною заявою про зняття арешту та надати виписки з рахунку, за якими виконавець самостійно визначить, які саме там кошти знаходяться та в який спосіб боржником використовуються.
З 06.05.2023 року набрав чинності Закон №3048-IX, яким було оновлено певні особливості примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану – фізичні особи – боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.
До 06.05.2023, виконавці керувалися розпорядженням Кабміну №198-р від 02 березня 2022 р., відповідно до якого фізичним особам, на рахунки яких було накладено арешти, дозволили здійснювати видаткові операції з таких рахунків, але, якщо сума стягнення щодо такої особи не перевищувала 100 тис. гривень.
Таким чином, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні:
Фізичні особи-боржники можуть здійснювати видаткові операції та сплачувати податки і збори з арештованого поточного рахунка на суму не більше 2-х розмірів мінімальної заробітної плати на місяць (у 2024 році – 7100 х 2 = 14200 грн).
Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.
«Як я можу реалізувати це практично?»
Якщо боржник має окремі рахунки для зарплати та інших доходів та окремі рахунки для соціальних виплат та допомоги, які не підлягають арешту, тоді відповідно боржник має право на зняття арешту з визначених рахунків на які надходять кошти, що не підлягають арешту.
Але, якщо боржник має всього один рахунок на який надходять всі доходи, зарплати, пенсії та ще й кошти на які виконавець не може звернути стягнення, в такому випадку боржник звертається до органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, який наклав арешт на його кошти, із заявою про визначення поточного рахунка у банку для здійснення видаткових операцій.
Заява може бути подана безпосередньо в ДВС чи приватному виконавцю, або засобами поштового зв’язку чи в електронній формі, але обов’язково із зазначенням номера поточного рахунка, який боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок.
Приватний або державний виконавець протягом 2-ох робочих днів виносить постанову про визначення поточного рахунка для здійснення видаткових операцій.
Відповідний не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови виконавець:
- надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку);
- перевіряє наявність інших виконавчих проваджень, відкритих стосовно фізичної особи – боржника, та, у разі якщо стосовно фізичної особи – боржника відкриті інші виконавчі провадження, одночасно надає/надсилає відповідну постанову до органів державної виконавчої служби або приватному виконавцю, які здійснюють примусове виконання у таких виконавчих провадженнях.
Якщо стосовно однієї фізичної особи-боржника відкрито кілька виконавчих проваджень – для усіх виконавчих проваджень визначається один поточний рахунок для здійснення видаткових операцій.
Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа-боржник може здійснювати видаткові операції.
Дана публікація створена БФ «Support Kherson» за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку. Зміст матеріалу не обов’язково відображає погляди ІСАР Єднання, погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду США.