Автор: адвокат Олексій ПОДРЕЗ
Дата: 16.01.2025

Може статися ситуація, що людина знаходиться на тимчасово окупованій території України та стала свідком злочину зі сторони військових формувань Російської Федерації. Яким чином зафіксувати цей злочин та не постраждати при цьому? У цій статті містяться рекомендації на той випадок, якщо Ви з певних причин залишилися на тимчасово окупованій території та стали свідком такого злочину.

Спочатку потрібно розібратися, що таке воєнний злочин у розумінні міжнародного права.

Воєнні злочини проти мирного населення визначаються кількома ключовими міжнародними документами: Римський статут Міжнародного кримінального суду (1998) зокрема статтею 8, де визначаються перелік воєнних злочинів проти цивільного населення; Женевські конвенції (1949) та Додаткові протоколи до них (наприклад Четверта Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни; Перший додатковий протокол (1977) стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів; Другий додатковий протокол (1977) про захист жертв неміжнародних збройних конфліктів); Гаазькі конвенції (1899, 1907); Конвенція про закони і звичаї сухопутної війни; Конвенція про попередження злочину геноциду та покарання за нього (1948); Конвенція проти катувань (1984).

Наведемо основні категорії воєнних злочинів проти цивільного населення:

  • Злочини проти життя та здоров’я: умисні вбивства; катування; біологічні експерименти; умисне завдання сильних страждань; нанесення серйозних тілесних ушкоджень;
  • Злочини проти особистої гідності: наруга над людською гідністю; принизливе і нелюдське поводження; сексуальне насильство; примусова проституція;
  • Злочини проти власності: незаконне присвоєння майна; масове знищення майна; мародерство; реквізиції без компенсації;
  • Злочини проти фундаментальних прав: примусові роботи; депортація; незаконне позбавлення волі; взяття заручників; примусове переміщення;
  • Злочини проти особливих груп населення: злочини проти дітей; злочини проти медичного персоналу; злочини проти гуманітарних працівників; злочини проти журналістів;
  • Злочини проти цивільної інфраструктури: атаки на цивільні об’єкти; руйнування об’єктів життєзабезпечення; знищення культурних цінностей; атаки на незахищені населені пункти.

Конкретні дії російських військ в Україні, які вже вважаються за висновками ООН станом на 19.10.2022 року воєнними злочинами, включають в себе:

  • Невибіркові атаки на цивільних осіб: використання вибухової зброї в населених пунктах призвело до численних жертв серед цивільного населення. Наприклад, у звіті ООН зафіксовано, що такі атаки спричинили 1495 смертей і поранень у Київській, Чернігівській, Харківській та Сумській областях.
  • Створення загроз для цивільного населення: російські війська навмисно розташовували свої позиції в житлових районах або поблизу цивільних осіб, наражаючи їх на небезпеку. Документовані випадки стрільби по мирних жителях, які намагалися втекти до безпечних місць.
  • Позасудові страти: вчинення вбивств цивільних осіб без судового розгляду є серйозним порушенням міжнародного гуманітарного права.
  • Катування та сексуальне насильство: згідно з даними, російські війська вчиняли акти катування та сексуального насильства щодо затриманих осіб.
  • Депортація цивільних осіб: Незаконна депортація українських дітей та інших громадян є ще одним з воєнних злочинів.
  • Атаки на об’єкти цивільної інфраструктури: Ураження лікарень, шкіл та інших об’єктів критичної інфраструктури також класифікується як воєнний злочин.
  • Що робити людині, яка знаходиться на тимчасово окупованій території України та стала свідком злочину зі сторони військовий формувань Російської Федерації?

    Рекомендації свідку.

    Перш за все запам’ятайте деталі цього злочину. Запам’ятайте максимально точно: дату, час, місце, учасників події. Якщо Вам було видно обличчя тих, хто приймав участь у злочині, спробуйте виділити певні відмінності: наприклад, великий або викривлений ніс, синці під очима, чорне кучеряве волосся, родимі плями. Це допоможе у подальшому відтворити образ злочинця. Якщо обличчя злочинців були закриті – то запам’ятайте ріст, статуру, індивідуальні особливості ходьби злочинця або злочинців. Якщо Ви чули розмови злочинців запам’ятайте їх тембр та виговір. За можливості коли будете на одинці – занотуйте на папері те, що бачили, відтворюючи це в пам’яті, а потім знищте цей папір. Якщо Ви як свідок не впевнені, що Ваш телефон не попаде до рук військових формувань РФ, то не фотографуйте та не робіть відео місця скоєння злочину та осіб, які скоїли злочин. Якщо Ви продовжуєте залишатися в окупації, то не розповідайте нікому на окупованій території про те, що бачили та що плануєте робити. Не реагуйте на провокативні розмови про воєнні злочини та підтримуйте звичний спосіб життя, не змінюйте різко поведінку.

    Якщо можливо безпечно зробити фото/відео – використовуйте непомітний режим зйомки на телефоні. У такому випадку забезпечте безпечне зберігання доказів. Для цього використовуйте такі правила: не тримайте докази на видимих місцях чи в легкодоступних папках телефону; використовуйте хмарні сховища з двофакторною автентифікацією; маскуйте файли під звичайні побутові фото/документи. При передачі файлової інформації користуйтеся такими правилами: використовуйте захищені месенджери (Signal, Wire) з налаштованим автовидаленням повідомлень; надсилайте інформацію частинами, не все одразу; ніколи не вказуйте прямо, що це докази воєнних злочинів; видаляйте історію пошуку та листування; використовуйте VPN при передачі даних; регулярно очищайте пристрої від можливих слідів активності. Але якщо Ви як свідок не впевнені, що Ви зможете зробити зазначені дії – не робіть зйомки на телефон. Покладіться на свою пам’ять.

    Якщо Ви вимушені залишатися в окупації і хтось з родичів або знайомих, яких Ви добре знаєте, планує у найближчий час виїжджати з окупації – можете попросити таку людину передати Вашу розповідь про злочин відповідним правоохоронним органам за межами окупованої території або в посольство України в країні, де людина, яка виїхала, буде знаходитися. Але насамперед впевніться, що Ви довіряєте цій людині.

    Після виїзду на підконтрольну територію зверніться до правоохоронних органів України та до міжнародних організацій, що займаються документуванням воєнних злочинів, надайте цим організаціям всі свідчення стосовно злочину та клопочіть перед ними про забезпечення конфіденційності особи свідка.

    Потрібно пам’ятати, що відповідальність за воєнні злочини є індивідуальною, не має строку давності, така відповідальність поширюється на командирів та інших начальників та передбачає зокрема міжнародну юрисдикцію.

    Але першочерговою є порада: не ризикувати власним життям та здоров’ям заради збору доказів. Оскільки воєнні злочини не мають строку давності, перш за все забезпечте свою безпеку – надати свідчення Ви встигнете коли будете у безпеці.